Eine Information für Familien und Fachkräfte
Aktuell sind durch den Krieg in der Ukraine nicht nur Erwachsene verunsichert. Gerade Kinder und Jugendliche werden in sozialen Medien, bei Gesprächen mit Freunden oder durch Nachrichten in Radio und Fernsehen mit dem Thema konfrontiert. Sie sprechen mit Gleichaltrigen in Schule und Freizeit darüber – dabei entstehen Fragen, nicht selten auch Sorgen und Ängste. Hier stellt sich Eltern und Pädagog*innen oft die Frage, wie sie verantwortungsvoll und umsichtig mit Heranwachsenden über Krieg und dessen Folgen reden können.
Hier gibt es die Information übersetzt:
Zeit nehmen
Zunächst ist es wichtig, sich für Gespräche Zeit zu nehmen. Wenden sich Heranwachsende mit Fragen oder Sorgen an Eltern und Pädagog*innen, sind diese in der Regel nicht mit einem kurzen Satz zu klären. Ist akut (beispielsweise morgens vor der Schule, in einem Pausengespräch oder am Rande eines Projektes) ein angemessener Rahmen nicht möglich, kann ein thematisches Gespräch auch auf einen baldigen späteren Zeitpunkt verschoben werden. Der sollte aber verbindlich und dann auch ausreichend vereinbart werden.
Gerade im familiären Bereich ist hier auch das gemeinsame Nachrichtensehen mit Kindern und Jugendlichen ein guter Anlass. Dabei sind altersgerechte Angebote ohne sensationsheischende Inhalte wichtig. Bei Jüngeren helfen zudem kindgerecht aufgearbeitet Informationsangebote, z.B. von HanisauLand:
➔ www.hanisauland.de/node/2130
Sorgen ernst nehmen, ehrlich sein
Heranwachsende haben ein gutes Gespür dafür, wenn die aktuelle Situation nicht nur medial präsent ist, sondern Erwachsene unmittelbar besorgt. Die Anspannung überträgt sich indirekt auch auf sie. Daher ist es wichtig, die Sorgen von Kindern und Jugendlichen ernst zu nehmen. Nachfragen und aktives Interesse helfen, die Emotionen und Ängste besser zu verstehen und Antworten geben zu können. Generell sollten Erwachsene die Situation möglichst faktenbasiert und sachlich beschreiben, trotzdem aber die eigenen Gefühle und Ängste erklären. Dabei darf die eigene Ratlosigkeit oder Unsicherheit durchaus zugegeben werden. Bei allem muss immer das Alter und der Entwicklungsstand der Heranwachsenden berücksichtigt werden: Gespräche mit jüngeren Kindern müssen behutsamer stattfinden, Jugendliche können mit realitätsnäheren Informationen umgehen.
Über medial Erlebtes reden
Kinder und Jugendliche erfahren über Kriege und deren Folgen nicht nur durch redaktionell aufbereitete Angebote bzw. aufklärende altersgemäße Formate. Gerade bei Informationen über soziale Netzwerke muss davon ausgegangen werden, dass in der Regel die Regularien des Jugendschutzes nicht greifen. Die native Nutzung der sozialen Medien führt dazu, dass Heranwachsende mit ungefilterten Bilder und Videos konfrontiert werden. So kann das Gefühl einer unmittelbaren Bedrohung damit verbundene Unsicherheiten und Ängste noch mehr steigern. Eltern und Pädagog*innen sollten mit Kindern und Jugendlichen über solche Informationen reden. Hilfreich ist zu erfahren, um welche ängstigenden Inhalte es konkret geht, um diese dann möglichst gemeinsam einzuordnen. Nach Situation, Alter und Persönlichkeit kann es auch helfen, wenn Kinder oder Jugendliche ihre Sorgen und Gefühle kreativ mittels Bildern oder Erzählungen ausdrücken. Prinzipiell sollten Eltern und Pädagog*innen mit Heranwachsenden über die altersgemäße und sensible Nutzung sozialer Medien reden und diese auch durchsetzen.
Auf Falschmeldungen hinweisen
Über Messengerdienste und soziale Netzwerke werden auch Falschmeldungen und jugendgefährdende Inhalte verbreitet, die Ausbreitung erfolgt rasant. Oft ängstigen sie Heranwachsende zusätzlich. Eltern und Pädagog*innen sollten deshalb mit Kindern und Jugendlichen über solche Meldungen sprechen und versuchen, gemeinsam herauszufinden, ob die behaupteten Tatsachen der Wahrheit entsprechen.
Eine gute Hilfe ist hierbei die Seite Mimikama. Die Autor*innen greifen Falschmeldungen im Netz auf und stellen ihnen Tatsachenwissen von Expert*innen gegenüber:
➔ www.mimikama.at/ukraine-krise/desinformation-russland-ukraine/
Wie man Falschmeldungen generell erkennt und entlarvt, beschreibt die auch Internetseite Webhelm sehr gut:
➔ www.webhelm.de/fake-news-erkennen/
Haben Eltern gemeinsam mit ihrem Kind eine Falschmeldung enttarnt, sollten sie darüber aufklären, dass diese nun nicht mehr weiter geschickt oder gelikt werden darf.
Zusätzlich kann dem/der Verfasser*in erklärt werden, dass der Inhalt der Nachricht nicht der Wahrheit entspricht und Unsicherheit oder Angst bei vielen Menschen verursacht.
Altersgemäße Informationen
Es ist wichtig, Kinder und Jugendliche mit geeigneten Informationsformaten altersgemäß anzusprechen und sie behutsam aufzuklären.
„ZDF Logo“ beispielsweise berichtet nicht nur in seiner täglichen Nachrichtensendung zum Thema, sondern hat auch in seinem Internetangebot wichtige Informationen für Kinder aufgearbeitet:
➔ www.zdf.de/kinder/logo/streit-zwischen-ukraine-und-russland-100.html
Die Initiative „Schau hin!“ bietet auf einer speziellen Webseite Informationen zum Besprechen von Nachrichten über den Ukraine-Krieg mit Kindern:
➔ www.schau-hin.info/sicherheit-risiken/ueber-katastrophen-sprechen
Der WDR hat mit der Sendung „neuneinhalb“ den Ukraine-Konflikt aufgegriffen und klärt sachlich und kindgerecht auf. Hier kommen auch Schüler*innen aus der Ukraine zu Wort:
➔ https://kinder.wdr.de/tv/neuneinhalb/av/video-konflikt-in-der-ukraine–was-ist-da-los-100.html
Der Medien-Elternratgeber FLIMMO informiert über weitere gute Informations- und Beratungsangebote für Kinder:
➔ www.flimmo.de/redtext/101380/Krieg-in-Europa
Das Internet-Angebot Frieden-Fragen informiert kindgerecht zu Fragen von Krieg und Frieden sowie Streit und Gewalt und bietet Eltern und Pädagog*innen Informationen und Material zum pädagogischen Handeln:
Die Kinder- und Jugendanwaltschaft Oberösterreich bietet als Einrichtung für Kinder- und Jugendrechte eine Liste mit empfehlenswerten Bilder- und Kinderbücher über Flucht, Krieg und Terror:
➔ www.kija-ooe.at/Mediendateien/B%c3%bccherliste%20Kinder%20und%20Krieg%20-%20CD_neu.pdf
Hilfe und Unterstützung
Pädagog*innen und Eltern sollten sich selbst zu Medienfragen informieren, fortbilden und im Zweifel Rat und Unterstützung bei Expert*innen suchen. Projekte für Heranwachsende sowie Informationen und Fortbildungen für Fachkräfte finden Sie unter
➔ www.servicestelle-jugendschutz.de
Stand: 25.02.2022 | Autor: Olaf Schütte | V.i.S.d.P.: Olaf Schütte
Handreichung als PDF zum Download
«Говорити з дітьми та підлітками про війну?»
Інформація для сімей та фахівців
Наразі через війну в Україні невпевненими почуваються не лише дорослі. Саме діти та підлітки натрапляють на цю тему в соціальних мережах, під час розмов з друзями або в новинах по радіо та на телебаченні. Вони обговорюють це зі своїми однолітками в школі та у вільний час – при цьому виникають питання, не рідко також занепокоєння та тривоги. Тут перед батьками та педагогами часто постає питання, як відповідально та обережно поговорити з підлітками про війну та її наслідки.
Виділіть час
Спочатку важливо виділити час на розмови. Якщо підлітки звертаються з питаннями чи тривогами до батьків та педагогів, як правило, одного короткого речення для пояснення недостатньо. Якщо наразі (наприклад, з ранку перед школою, розмова під час перерви або під час закінчення проєкту) відповідна можливість відсутня, тематичну розмову можна перенести на іншу дату незабаром. Але вона має бути обов’язковою і належним чином погодженою.
Саме у сімейній сфері гарним приводом є також спільний перегляд новин з дітьми та підлітками. При цьому важливо дивитися контент відповідно до віку та без сенсацій. Для дітей молодшого віку також допомагають підхожі для дітей способи пред’явлення інформації, наприклад, від HanisauLand:
➔ www.hanisauland.de/node/2130
Серйозно сприймайте тривоги, будьте щирі
Підлітки дуже добре відчувають коли поточна ситуація не лише представлена медійно, але і безпосередньо непокоїть дорослих. Напруга передається опосередковано і на них. Тому важливо серйозно сприймати тривоги дітей та підлітків. Розпитування та живий інтерес допомагають краще розуміти емоції та тривоги й давати кращі відповіді. В принципі дорослі повинні описувати ситуацію максимально спираючись на факти та предметно, але не забуваючи пояснювати власні почуття та тривоги. При цьому спокійно можна показувати власну розгубленість чи невпевненість. У будь-якому випадку слід завжди враховувати вік та стан розвитку підлітків: Розмови з дітьми молодшого віку слід проводити більш обережно, підлітки здатні сприймати інформацію, яка більше наближена до реальності.
Обговорюйте побачене у ЗМІ
Діти та підлітки дізнаються про війни та їх наслідки не лише завдяки підготовленим відредагованим повідомленням чи у форматі пояснень відповідно до віку. Насамперед у випадку з інформацією, отриманою через соціальні мережі, слід виходити з того, що, як правило, положення охорони молоді не діють. Нативне користування соціальними мережами приводить до того, що підлітки отримують доступ до зображень та відео без будь-яких фільтрів. В результаті почуття безпосередньої небезпеки та пов’язаної з цим невпевненості та тривоги можуть лише поглибитися. Батькам та педагогам необхідно обговорювати подібну інформацію з дітьми та підлітками. Корисно буде дізнатися про який саме тривожний контент конкретно йде мова, щоб потім по можливості спільно його упорядкувати. Залежно від ситуації, віку та особистості корисним може бути також, якщо діти чи підлітки виразять свої тривоги та почуття у креативній формі за допомогою малюнків чи розповідей. В принципі батькам та педагогам необхідно говорити з підлітками про обережне використання соціальних мереж відповідно до віку та втілювати це.
Звертайте увагу на фейкові повідомлення
Через месенджери та соціальні мережі розповсюджуються також фейкові повідомлення і небезпечний для молоді контент, поширення відбувається миттєво. Часто це додатково лякає підлітків. Саме тому батькам та педагогам необхідно говорити з дітьми та підлітками про такі повідомлення і намагатися спільно з’ясовувати, чи відповідають дійсності подані факти.
Дуже добре при цьому допомагає сайт Mimikama. Автори беруть фейкові повідомлення в мережі та протиставлять ним знання експертів спираючись на факти:
➔ www.mimikama.at/ukraine-krise/desinformation-russland-ukraine/
Принцип розпізнавання та викриття фейкових повідомлень добре описаний також на вебсайті Webhelm:
➔ www.webhelm.de/fake-news-erkennen/
Якщо батьки спільно зі своєю дитиною викрили фейкове повідомлення, потрібно пояснити, що пересилати далі чи лайкати це повідомлення заборонено.
Додатково автору/авторці можна пояснити, що зміст повідомлення не відповідає дійсності та викликає невпевненість чи тривогу у багатьох людей.
Інформація відповідно до віку
Важливо звертатися до дітей та підлітків за допомогою інформації у таких форматах, що їм підходять та відповідають їхньому віку, та обережно надавати пояснення.
Канал «ZDF Logo» наприклад не лише розповідає про цю тему у щоденній програмі новин, але і підготував важливу інформацію для дітей на своєму вебсайті:
➔ www.zdf.de/kinder/logo/streit-zwischen-ukraine-und-russland-100.html
Ініціатива «Придивися!» підготувала на спеціальному вебсайті інформацію для обговорення новин про війну в Україні з дітьми:
➔ www.schau-hin.info/sicherheit-risiken/ueber-katastrophen-sprechen
Канал WDR у програмі «neuneinhalb» (дев’ять з половиною) зібрав інформацію про конфлікт в Україні, яка пояснюється предметно та у підхожий для дітей спосіб. Тут слово надається також учням з України:
➔ https://kinder.wdr.de/tv/neuneinhalb/av/video-konflikt-in-der-ukraine–was-ist-da-los-100.html
Довідник з медіа для батьків FLIMMO містить інформацію про можливості інформування та консультування для дітей:
➔ www.flimmo.de/redtext/101380/Krieg-in-Europa
Вебсайт Frieden-Fragen («питання миру») інформує у підхожий для дітей спосіб про війну та мир, а також конфлікти й насилля та пропонує батькам й педагогам інформацію та матеріали для педагогічних заходів:
➔ www.frieden-fragen.de
Адвокатура у справах дітей та підлітків Верхньої Австрії пропонує як установа з прав дітей та підлітків список рекомендованих книжок з малюнками та дитячих книжок про біженців, війну та терор:
➔ www.kija-ooe.at/Mediendateien/B%c3%bccherliste%20Kinder%20und%20Krieg%20-%20CD_neu.pdf
Допомога та підтримка
Педагогам та батькам також потрібно слідкувати за актуальними питаннями у ЗМІ, підвищувати кваліфікацію та у разі сумнівів звертатися за порадою та підтримкою експертів. Проєкти для підлітків, а також інформація та підвищення кваліфікації для фахівців представлені за посиланням
➔ www.servicestelle-jugendschutz.de
Станом на: 25.02.2022 р. | Автор: Олаф Шютте | відповідальний редактор: Олаф Шютте
„Czy rozmawiać z dziećmi i młodzieżą o wojnie?“
Informacje dla rodzin i specjalistów
Aktualnie nie tylko dorośli odczuwają niepokój z powodu wojny na Ukrainie. Zwłaszcza dzieci i młodzież stykają się z tym tematem w mediach społecznościowych, podczas rozmów z przyjaciółmi, w wiadomościach radiowych i telewizyjnych. Rozmawiają o tym ze swoimi rówieśnikami w szkole i w czasie wolnym – to rodzi pytania, a często także obawy i lęki. Często pojawia się pytanie, w jaki sposób rodzice i wychowawcy mogą odpowiedzialnie i rozważnie rozmawiać z nastolatkami o wojnie i jej konsekwencjach.
Dajemy sobie czas
Przede wszystkim ważne jest, aby poświęcić odpowiednio dużo czasu na rozmowę. Jeśli nastolatki zwracają się do rodziców i pedagogów z pytaniami lub wątpliwościami, zazwyczaj nie da się ich wyjaśnić w kilku krótkich zdaniach. Jeśli nie ma możliwości przeprowadzenia rozmowy „na szybko“ (np. rano przed szkołą, podczas przerwy lub przy okazji realizacji jakiegoś projektu), można ją przełożyć na późniejszy, acz nieodległy termin. Należy go jednak uzgodnić w sposób wiążący i szczegółowy.
W sferze rodzinnej dobrą okazję do rozmowy stanowi wspólne oglądanie wiadomości z dziećmi i młodzieżą. Ważne są przy tym treści dostosowane do wieku i pozbawione treści sensacyjnych. W przypadku młodszych dzieci pomocne są informacje w przyjaznym dla nich formacie,
np. z HanisauLand:
➔ www.hanisauland.de/node/2130
Obawy traktujemy poważnie, jesteśmy uczciwi
Młodzież dobrze wyczuwa, kiedy aktualna sytuacja nie tylko jest obecna w mediach, ale także bezpośrednio niepokoi dorosłych. Napięcie pośrednio przenosi się także na młodych ludzi. Dlatego ważne jest poważne traktowanie problemów dzieci i młodzieży. Dodatkowe pytania i aktywne zainteresowanie pomagają lepiej zrozumieć emocje i obawy oraz udzielać odpowiedzi. Ogólnie rzecz biorąc, dorośli powinni opisywać sytuację w sposób jak najbardziej rzeczowy i w oparciu o fakty, ale jednocześnie mówić o swoich własnych uczuciach i obawach. Przy tym można przyznawać się do własnej bezradności lub niepewności. Zawsze należy brać pod uwagę wiek i etap rozwoju młodego człowieka: rozmowy z młodszymi dziećmi należy prowadzić bardziej ostrożne; młodzież daje sobie radę z informacjami bliższymi rzeczywistości.
Rozmowy o tym, co można zobaczyć w mediach
Dzieci i młodzież dowiadują się o wojnach i ich konsekwencjach nie tylko z ofert poważnych redakcji czy formatów edukacyjnych dostosowanych do ich wieku. Szczególnie w przypadku informacji publikowanych na portalach społecznościowych należy przyjąć, że w ich przypadku z reguły nie mają zastosowania przepisy o ochronie nieletnich. Powszechne korzystanie z mediów społecznościowych sprawia, że młodzież styka się z niefiltrowanymi zdjęciami i filmami. Poczucie bezpośredniego zagrożenia może jeszcze bardziej zwiększać niepewność i lęk. Rodzice i pedagodzy powinni rozmawiać z dziećmi i młodzieżą o tego rodzaju informacjach. Warto dowiedzieć się, o jakie przerażające treści konkretnie chodzi, aby móc je potem wspólnie sklasyfikować. W zależności od sytuacji, wieku i osobowości pomocne może być także twórcze wyrażanie przez dzieci i młodzież ich trosk i uczuć za pomocą obrazków lub opowiadań. Zasadniczo rodzice i pedagodzy powinni rozmawiać z nastolatkami o stosownym do wieku i krytycznym korzystaniu z mediów społecznościowych, a także egzekwować to.
Zwracanie uwagi na nieprawdziwe informacje
Komunikatory i sieci społecznościowe są także wykorzystywane do rozpowszechniania nieprawdziwych informacji i treści szkodliwych dla młodych ludzi, co dodatkowo odbywa się bardzo szybko. Często powodują one u nastolatków jeszcze większy niepokój. Rodzice i wychowawcy powinni rozmawiać z dziećmi i młodzieżą o takich przekazach i wspólnie próbować ustalić, czy rzekome fakty są prawdziwe.
Pomocna jest tu strona internetowa Mimikama. Jej autorzy wyłapują fałszywe doniesienia w internecie i zestawiają je z wiedzą ekspercką:
➔ www.mimikama.at/ukraine-krise/desinformation-russland-ukraine/
Strona Webhelm z kole bardzo dobrze opisuje, jak rozpoznawać i obalać fałszywe doniesienia:
➔ www.webhelm.de/fake-news-erkennen/
Jeśli rodzice znajdą wraz ze swoim dzieckiem nieprawdziwe informacje, powinni wyjaśnić mu, że nie można ich przekazywać dalej ani tym bardziej polubić.
Ponadto można przekazać autorowi, że treść wiadomości nie jest zgodna z prawdą i wywołuje u wielu osób niepewność lub strach.
Informacje dostosowane do wieku
Ważne jest, aby dzieci i młodzież otrzymywały informacje w formatach odpowiednich do ich wieku oraz aby przekazywać je im ostrożnie.
„ZDF Logo“ na przykład nie tylko omawia dany temat w codziennym programie informacyjnym, ale na swojej ofercie internetowej przygotowuje również ważne informacje dla dzieci:
➔ www.zdf.de/kinder/logo/streit-zwischen-ukraine-und-russland-100.html
W ramach inicjatywy „Schau hin!“ na specjalnej stronie internetowej można uzyskać informacje dotyczące sposobów omawiania z dziećmi wiadomości o wojnie na Ukrainie:
➔ www.schau-hin.info/sicherheit-risiken/ueber-katastrophen-sprechen
Program stacji WDR „neuneinhalb“ poświęcony jest konfliktowi na Ukrainie i zawiera rzeczowe i przyjazne dzieciom informacje. Swoje stanowisko wyrażają tu także uczniowie z Ukrainy:
➔ https://kinder.wdr.de/tv/neuneinhalb/av/video-konflikt-in-der-ukraine–was-ist-da-los-100.html
W medialnym przewodniku dla rodziców FLIMMO można znaleźć informacje o innych dobrych serwisach informacyjnych i doradczych dla dzieci:
➔ www.flimmo.de/redtext/101380/Krieg-in-Europa
Strona internetowa Frieden-Fragen (Pytania o pokój) dostarcza przyjaznych dzieciom informacji na temat wojny i pokoju, konfliktów i przemocy, a także oferuje rodzicom i pedagogom informacje i materiały przydatne w pracy edukacyjnej:
➔ www.frieden-fragen.de
Biuro Rzecznika Praw Dziecka i Młodzieży w Górnej Austrii jako instytucja działająca na rzecz praw dzieci i młodzieży oferuje listę godnych polecenia książek obrazkowych i książek dla dzieci na temat uchodźców, wojny i terroru:
➔ www.kija-ooe.at/Mediendateien/B%c3%bccherliste%20Kinder%20und%20Krieg%20-%20CD_neu.pdf
Pomoc i wsparcie
Pedagodzy i rodzice powinni sami informować się w kwestiach związanych z mediami, dokształcać się, a w razie wątpliwości szukać rady i wsparcia u ekspertów. Projekty dla nastolatków oraz informacje i propozycje szkoleń dla profesjonalistów można znaleźć na stronie
➔ www.servicestelle-jugendschutz.de
Stan na dzień: 25.02.2022 r. | Autor: Olaf Schütte | Odpowiedzialny w rozumieniu prawa prasowego: Olaf Schütte
الحديث مع الأطفال والمراهقين عن الحرب؟
معلومات للوالدين وأعضاء هيئة التدريس
لا يشعر الكبار وحدهم في الوقت الحالي بعدم الراحة جراء الحرب الدائرة في أوكرانيا؛ فحتى الأطفال والمراهقون يواجهون الموضوع على شبكات التواصل الاجتماعي أو أثناء الحديث مع الأصدقاء أو من خلال الأخبار في الراديو والتلفزيون. كما يتحدثون عن الموضوع مع أقرانهم بالمدرسة وخلال وقت الفراغ – وهنا تظهر أسئلة، وليس من النادر أيضًا أن ينتابهم القلق والخوف. وهنا يطرح الوالدان والمعلمات والمعلمون* على أنفسهم السؤال عن مدى المسؤولية والتحلي بالحكمة في الحديث مع الصغار عن الحرب وما يترتب عليها.
امنح نفسك الوقت
من المهم في البداية أن تمنح نفسك الوقت الكافي للحديث. فإذا توجه المراهقون إلى الوالدين والمعلمات والمعلمين* بالاستفسارات والقلق فلا يمكن عادة توضيح الأمر بجملة واحدة مختصرة. فإذا لم يتوفر لسبب قهري إطار زمني معقول (على سبيل المثال صباحًا قبل المدرسة أو خلال مشروع مدرسي) فيمكن الاتفاق على حديث موضوعي عن الأمر في وقت لاحق أيضًا. ويجب الالتزام بالموعد وبالتالي الاتفاق عليه بالقدر الكافي أيضًا.
ومن المفيد في المحيط الأسري متابعة الأخبار بشكل مشترك من الأطفال والمراهقين. ومن المهم هنا الانتباه إلى ضرورة أن تكون المحتويات الإخبارية مناسبة للعمر ودون محتويات مثيرة. ومن المفيد للصغار أن تكون المعلومات المقدمة مناسبة للأطفال، على سبيل المثال في البرنامج الأسبوعي HanisauLand.
www.hanisauland.de/node/2130 ➔
خذ القلق على محمل الجد، وتحلى بالصدق
يتمتع المراهقون بإحساس جيد عندما لا يكون الوضع الحالي موجودًا فقط في وسائل الإعلام، ولكن عندما يكون الكبار قلقين أيضًا بشكل مباشر. وينتقل القلق إلى الصغار بشكل غير مباشر. لهذا فمن المهم أخذ قلق ومخاوف الأطفال والمراهقين على محمل الجد. ويساعد الاستفسار والاهتمام الفاعل في فهم المشاعر والمخاوف بشكل أفضل والقدرة على تقديم إجابات مناسبة. وينبغي على الكبار بشكل عام شرح الأمر بشكل قائم على الحقائق وبطريقة واقعية قدر الإمكان، لكن ينبغي عليهم أيضًا شرح مشاعرهم ومخاوفهم. وهنا يمكن الاعتراف بالحيرة والقلق الشخصي بشكل عام. ويجب في كل الأحوال مراعاة عمر ومستوى نمو وتطور القاصرين. فالحديث مع الأطفال الصغار يجب أن يتسم بالحذر، أما المراهقون فيمكنهم التعامل مع معلومات قريبة من الواقع.
الحديث عن ما نعيشه إعلاميًا
لا يعرف الأطفال والشباب بالحروب وعواقبها من خلال العروض الإعلامية المعدة بشكل تحريري أو البرامج الثقافية المناسبة للعمر فقط؛ فحتى عندما يتعلق الأمر بالمعلومات المقدمة عبر شبكات التواصل الاجتماعي، يجب توقع أن لوائح حماية القاصرين لا تُطبق عادة. ويؤدي الاستخدام العادي لوسائل التواصل الاجتماعي إلى أن المراهقين يواجهون صورًا ومقاطع فيديو لم يتم تنقيتها. ويمكن أن يؤدي الشعور بالتهديد الوشيك إلى زيادة حالات عدم الأمان والمخاوف المرتبطة به بشكل أكبر. وينبغي على الوالدين والمعلمات والمعلمين* الحديث مع الأطفال والمراهقين عن هذه المعلومات. ومن المفيد معرفة المحتويات التي تبث الخوف والذعر على وجه التحديد من أجل تصنيفها قدر الإمكان بشكل مشترك في وقت لاحق. واعتمادًا على الموقف والعمر والشخصية قد يكون من المفيد أيضًا أن يعبر الأطفال أو القاصرون عن مخاوفهم ومشاعرهم بطريقة إبداعية باستخدام الصور أو القصص. ويُنصح من حيث المبدأ أن يتحدث الوالدن والمعلمات والمعلمون* إلى المراهقين حول الاستخدام المناسب عمريًا لوسائل التواصل الاجتماعي وفرض ذلك أيضًا.
التنبيه إلى الأخبار الكاذبة
يتم نشر الأخبار الكاذبة والمحتوىات الضارة بشكل شديد بالقاصرين أيضًا عن طريق خدمات الماسنجر وشبكات التواصل الاجتماعي. وهي تزيد غالبًا من زيادة الخوف لدى المراهقين والقاصرين. لهذا ينبغي على الوالدين والمعلمات والمعلمين* الحديث مع المراهقين عن مثل هذه الأخبار ومحاولة معرفة ما إن كانت الحقائق المزعومة تتفق مع الحيقة أم لا.
ومن المفيد هنا صفحة Mimikama، حيث يتناول المؤلفون* من خلالها الأخبار الكاذبة في شبكة الإنترنت ثم مقارنتها بالحقائق التي يقدمها الخبراء*:
www.mimikama.at/ukraine-krise/desinformation-russland-ukrain ➔
كما يشرح موقع Webhelm على الإنترنت بشكل جيد للغاية طريقة التعرف بشكل عام على الأخبار الكاذبة وكشفها:
www.webhelm.de/fake-news-erkenne ➔
فإن اكتشف الوالدان مع طفلهم وجود خبر كاذب فينبغي عليهم أن يوضحوا للطفل أنه ينبغي عدم إرساله للغير أو التعبير عن الإعجاب به.
كما يمكن إخبار صاحبة/صاحب* الخبر أن محتوى الرسالة لا يتوافق مع الحقيقة ويسبب عدم اليقين أو الخوف لدى كثير من الناس.
المعلومات المناسبة للعمر
من المهم التحدث إلى الأطفال والمراهقين بمحتوى معلومات يتناسب مع عمرهم وشرح الأمور لهم بشكل يتسم بالحذر.
ولا يتناول البرنامج الإخباري للأطفال في القناة الثانية بالتليفزيون الألماني (ZDF Logo) فقط في نشرة أخباره اليومية الموضوع، لكنه يقدم أيضًا من خلال موقعه على الإنترنت معلومات مهمة تم إعدادها بشكل يناسب الأطفال:
www.zdf.de/kinder/logo/streit-zwischen-ukraine-und-russland-100.html ➔
وتقدم مباردة انظر „Schau hin!“ على موقعها الخاص على الإنترنت معلومات عن مناقشة حرب أوكرانيا مع الأطفال:
www.schau-hin.info/sicherheit-risiken/ueber-katastrophen-sprechen ➔
وتتناول إذاعة غرب ألمانيا (WDR) من خلال برنامج „تسعة ونصف“ (neuneinhalb) الصراع في أوكرانيا وتقدم معلومات موضوعية تناسب الأطفال. ويتحدث فيه أيضًا تلميذات وتلاميذ* من أوكرانيا:
➔ https://kinder.wdr.de/tv/neuneinhalb/av/video-konflikt-in-der-ukraine–was-ist-da-los-100.html
ويقدم المرشد الإعلامي للوالدين FLIMMO معلومات عن المزيد من العروض الجيدة التي تقدم معلومات واستشارة تلائم الأطفال:
➔ www.flimmo.de/redtext/101380/Krieg-in-Europa ➔
ويقدم برنامج أسئلة عن السلام (Frieden-Fragen) المقدم عبر الإنترنت معلومات ملائمة للأطفال عن قضايا الحرب والسلام وكذلك النزاع والعنف ويقدم للوالدين والمعلمات والمعلمين* معلومات ومحتويات عن التصرف التربوي مع هذه القضايا:
تقدم مؤسسة الدفاع عن الأطفال والمراهقين في النمسا العليا بصفتها مؤسسة مسؤولة عن حقوق الأطفال والمراهقين قائمة بالكتب المصورة وكتب الأطفال التي يُنصح بها والتي تتناول موضوع الهجرة والحرب والإرهاب:
➔ www.kija-ooe.at/Mediendateien/B%c3%bccherliste%20Kinder%20und%20Krieg%20-%20CD_neu.pdf
المساعدة والدعم
ينبغي على المعلمات والمعلمين* والوالدين الاستعلام بأنفسهم عن القضايا الإعلامية ومواصلة البحث والمعرفة في هذا المجال وطلب النصيحة والمساعدة من الخبيرات والخبراء* عند الشك. ويمكنكم العثور على مشروعات المراهقين ومعلومات عن التعليم الارتقائي لأعضاء هيئة التدريس عبر الموقع:
www.servicestelle-jugendschutz.de ➔
إصدار: 25/02/2022 | المؤلف: أولاف شوته | المسؤول وفق قانون الصحافة والإعلام: أولاف شوته
Să vorbim despre război cu copiii și tinerii?
Informații pentru familii și profesorii
Nu doar adulții sunt tulburați în prezent de războiul din Ucraina. Copiii și tinerii, în special, sunt confruntați cu acest subiect în rețelele sociale, în conversațiile cu prietenii sau prin intermediul știrilor de la radio și televiziune. Ei discută despre acest subiect cu colegii lor la școală și în timpul liber – acest lucru dă naștere la întrebări și, adesea, la îngrijorări și temeri. Acest lucru ridică adesea problema modului în care părinții și profesorii pot discuta în mod responsabil și prudent cu tinerii și adolescenții despre război și consecințele acestuia.
Ia-ți timp
În primul rând, este important să vă faceți timp pentru a vorbi. Atunci când adolescenții se adresează părinților și profesorilor cu întrebări sau preocupări, acestea nu pot fi clarificate, de obicei, într-o frază scurtă. În cazul în care nu este posibil un cadru adecvat (de exemplu, dimineața înainte de școală, în timpul unei pauze sau în contextul unui alt proiect), o discuție tematică poate fi amânată pentru o dată ulterioară. Cu toate acestea, acest timp ar trebui să fie convenit într-un mod obligatoriu și să fie suficient.
În special în zona familiei, vizionarea știrilor împreună cu copiii și tinerii este o ocazie bună. Aici sunt importante programele adecvate vârstei, fără conținut senzaționalist. Pentru cei mai mici, este util să se ofere informații într-un format accesibil copiilor, de exemplu, din HanisauLand:
➔ www.hanisauland.de/node/2130
Luați în serios preocupările, fiți sinceri
Adolescenții au un bun simț pentru situațiile care nu sunt doar prezente în mass-media, ci îi îngrijorează direct pe adulți. Tensiunea este transferată indirect și asupra lor. Prin urmare, este important să luăm în serios preocupările copiilor și adolescenților. Întrebările și interesul activ ajută la o mai bună înțelegere a emoțiilor și temerilor și la posibilitatea de a oferi răspunsuri. În general, adulții ar trebui să descrie situația pe cât posibil pe baza datelor și a faptelor, dar să explice totuși propriile sentimente și temeri. În acest fel, se poate admite propria perplexitate sau incertitudine. Vârsta și stadiul de dezvoltare al adolescentului trebuie să fie întotdeauna luate în considerare: Conversațiile cu copiii mai mici trebuie să se desfășoare cu mai multă prudență: adolescenții pot face față unor informații mai apropiate de realitate.
Vorbind despre experiențele mediale
Copiii și tinerii învață despre războaie și consecințele acestora nu doar prin oferte pregătite editorial sau prin formate educaționale adecvate vârstei lor. Mai ales atunci când este vorba de informațiile de pe rețelele de socializare, trebuie să se presupună că reglementările privind protecția minorilor nu se aplică de regulă. Utilizarea nativă a rețelelor de socializare face ca adolescenții să se confrunte cu imagini și videoclipuri nefiltrate. Sentimentul unei amenințări imediate poate crește și mai mult nesiguranța și temerile. Părinții și profesorii ar trebui să discute cu copiii și tinerii despre aceste informații. Este util să aflăm care este conținutul înfricoșător pentru a-l clasifica împreună. În funcție de situație, vârstă și personalitate, poate fi de ajutor și exprimarea creativă a îngrijorărilor și sentimentelor de către copii sau tineri prin intermediul imaginilor sau poveștilor. În principiu, părinții și profesorii ar trebui să le vorbească adolescenților despre utilizarea sensibilă și adecvată vârstei a rețelelor de socializare și, de asemenea, să le impună acest lucru.
Semnalarea știrilor false
De asemenea, prin intermediul serviciilor de mesagerie și ale rețelelor de socializare se răspândesc știri false și conținuturi dăunătoare pentru tineri, iar răspândirea este rapidă. Acestea îi fac adesea pe adolescenți să fie și mai anxioși. Părinții și profesorii ar trebui, prin urmare, să discute cu copiii și tinerii despre astfel de mesaje și să încerce să afle împreună dacă presupusele fapte sunt adevărate.
Site-ul Mimikama este un bun ajutor în acest sens. Autorii identifică rapoartele false de pe internet și le pun în contrast cu cunoștințele factuale ale experților:
➔ www.mimikama.at/ukraine-krise/desinformation-russland-ukraine/
Site-ul Webhelm descrie, de asemenea, foarte bine cum să recunoașteți și să raportați știrile false în general:
➔ www.webhelm.de/fake-news-erkennen/
În cazul în care părinții au descoperit o știre falsă împreună cu copilul lor, trebuie să le explice că aceasta nu mai poate fi retransmisă sau apreciată.
În plus, autorului i se poate explica faptul că mesajul său nu este adevărat și că provoacă nesiguranță sau teamă la mulți oameni.
Informații adecvate vârstei
Este important să ne adresăm copiilor și tinerilor cu formate de informații adecvate vârstei lor și să îi educăm cu blândețe.
„ZDF Logo“, de exemplu, nu numai că relatează despre acest subiect în programul său zilnic de știri, dar a pregătit și informații importante pentru copii în oferta sa de internet:
➔ www.zdf.de/kinder/logo/streit-zwischen-ukraine-und-russland-100.html
Inițiativa „Privește!“ (Schau hin!) oferă informații despre discuțiile cu copiii despre știrile despre războiul din Ucraina pe un site special:
➔ www.schau-hin.info/sicherheit-risiken/ueber-katastrophen-sprechen
Programul WDR „neuneinhalb“ (nouă și jumătate) abordează conflictul din Ucraina și îl explică într-un mod obiectiv și accesibil copiilor. Și elevii din Ucraina își pot spune părerea aici:
➔ https://kinder.wdr.de/tv/neuneinhalb/av/video-konflikt-in-der-ukraine–was-ist-da-los-100.html
Ghidul mediatic pentru părinți FLIMMO oferă informații despre alte servicii de informare și consiliere pentru copii:
➔ www.flimmo.de/redtext/101380/Krieg-in-Europa
Serviciul de internet Frieden-Fragen (Întrebări despre pace) oferă informații accesibile copiilor despre aspectele legate de război și pace, precum și despre conflicte și violență, oferind părinților și profesorilor informații și materiale pentru acțiuni pedagogice:
➔ www.frieden-fragen.de
În calitate de instituție pentru drepturile copiilor și tinerilor, Biroul de apărare a drepturilor copiilor și tinerilor din Austria Superioară oferă o listă de cărți ilustrate și cărți pentru copii despre fugă, război și teroare:
➔ www.kija-ooe.at/Mediendateien/B%c3%bccherliste%20Kinder%20und%20Krieg%20-%20CD_neu.pdf
Ajutor și asistență
Profesorii și părinții ar trebui să se informeze ei înșiși cu privire la aspectele legate de mass-media, să beneficieze de formare suplimentară și, în caz de dubiu, să solicite sfaturi și sprijin din partea experților. Proiectele pentru adolescenți, precum și informațiile și ofertele de formare pentru profesioniști pot fi găsite la adresa
➔ www.servicestelle-jugendschutz.de
Versiunea: 25.02.2022 | Autor: Olaf Schütte | V.i.S.d.P.: Olaf Schütte
Как правильно разговаривать с детьми и подростками на тему войны?
На сегодняшний день военное положение в Украине беспокоит не только взрослых. Детям и подросткам приходится ежедневно сталкиваться с этой тематикой, будь то в школе, при общении в социальных сетях или с друзьями. При обсуждении этой ситуации у детей возникает страх и тревога.
Родители и педагоги часто задаются вопросом, как они могут ответственно подойти к этой проблеме и предусмотрительно рассказать о войне и ее последствиях.
УДЕЛИТЕ ИМ СВОЁ ВРЕМЯ
Прежде всего, важно найти время, что бы разобраться с этой тематикой. Если подросток обращается к своим родителям и педагогам, выражая своё опасение, очень важно уделить ему нужное внимание и обсудить возникшие вопросы. Если на данный момент нет возможности уделить должного времени (например, торопясь с утра перед учёбой или на короткой перемене) можно перенести беседу на потом, но при этом обязательно назначить конкретное время разговора.
Просмотр новостей в семейной кругу так же является очень хорошим поводом для обсуждения проблем. При этом важно найти подход донесения информации ребёнку, который будет соответствовать его возрасту и доступен по понятию и объему информации. Детям, к примеру, подойдет информация от HanisauLand:
➔ www.hanisauland.de/node/2130
Относитесь к проблемам серьёзно, будьте честными
Подростки понимают, что данная проблема освещается не только в новостных порталах, но и имеет влияние непосредственно на взрослых. Они очень тонко чувствуют тревогу и напряжённость родителей. Поэтому важно относится к переживаниям детей и подростков серьезно. Встречные вопросы и активный интерес помогают лучше понять эмоции и страхи детей. Взрослые должны постараться максимально объективно рассказать о ситуации, но при этом и не забывать про собственные чувства. Нестрашно признаться ребёнку в своей собственной неуверенности и неизвестности будущего. Всегда нужно учитывать возраст и уровень развития ребёнка. Заводить разговор на эту тему с маленькими детьми надо более аккуратно, чем с подростками.
ГОВОРИТЬ О СОБЫТИЯХ ИЗ НОВОСТЕЙ
Дети и молодежь часто узнают информацию о войнах и их последствиях из социальных сетей. Социальные сети, чаще всего, не придерживаются закону о защите подростков и совершенно не соответствуют возрасту ребёнка. Бесконтрольное использование социальных сетей приводит к тому, что подрастающее поколение сталкивается со всевозможными фото и видео. Таким образом они могут испытывать непосредственную угрозу. Они боятся. Родители и педагоги должны постараться найти подход к детям, общаться с ними на подобные темы и интересоваться у ребёнка, о чём конкретно он беспокоится.
Выражение чувств и страхов ребёнка так же возможно через совместное обсуждение картинок или рисование. Родители и педагоги должны объяснить ребёнку как правильно пользоваться социальными сетями в соответствии с их возрастом.
СООБЩЯЙТЕ О ЛОЖНЫХ НОВОСТЯХ И СООБЩЕНИЯХ
В социальных сетях на данных момент очень быстро распространяется дезинформация. В связи с этим у подростков возникают ещё больше страхов. Поэтому родители и педагоги должны стараться разговаривать со своими детьми и подростками про подобные сообщения, чтобы вместе выяснить, что является правдой, а что нет. В этом может помочь сайт Mimikama. Авторы сайта помогают разоблачить дезинформацию:
➔ www.mimikama.at/ukraine-krise/desinformation-russland-ukraine/
Каким образом можно разоблачить фальшивые новости, так же очень конкретно описывается на сайте Webhelm.
➔ www.webhelm.de/fake-news-erkennen/
После разговора родителей и детей, в котором они вместе убедились, что прочитанная новость является фальшивой, они должны убедиться что ребенок не будет дальше распространять эту информацию.
Дополнительно можно объяснить автору этой фальшивой публикации, что он распространяет дезинформацию и тем же вызывает у многих людей страх.
ПРЕПОДНЕСЁННАЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОЛЖНА СООТВЕТСТВОВАТЬ ВОЗРАСТУ
Очень важно, что бы информация, преподнесённая ребёнку, а так же её контекст, соответствовали возрасту и развитию ребёнка.
К примеру, „ZDF Logo“ не только ежедневно транслирует новости по данной теме, а к тому же публикует важную информацию для детей на своём сайте:
➔ www.zdf.de/kinder/logo/streit-zwischen-ukraine-und-russland-100.html
Инициатива „Schau hin!“ так же предлагает на своём сайте новости про войну в Украине специально для обсуждения между детьми:
➔ www.schau-hin.info/sicherheit-risiken/ueber-katastrophen-sprechen
WDR транслирует в своей программе „neuneinhalb“ конфликт в Украине и объективно доносит детям информацию. Так же здесь рассказывают школьники из Украины о нынешних событиях:
➔ https://kinder.wdr.de/tv/neuneinhalb/av/video-konflikt-in-der-ukraine–was-ist-da-los-100.html
Советник по СМИ для родителей FLIMMO так же предоставляет различную информацию, а так же возможности консультирования и поддержки детей:
➔ www.flimmo.de/redtext/101380/Krieg-in-Europa
Веб-сайт Frieden-Fragen так же предоставляет доступную информацию про войну и мир. У родителей и педагогов так же есть возможность узнать как правильно ввести себя при возможных конфликтах и применения насилия между детьми:
Защита по правам молодёжи и детей верхней Австрии так же предлагает список рекомендуемой литературы про войну, терроризм и бегство.
➔ www.kija-ooe.at/Mediendateien/B%c3%bccherliste%20Kinder%20und%20Krieg%20-%20CD_neu.pdf
ПОМОЩЬ И ПОДДЕРЖКА
Педагоги и родители в первую очередь должны сами интересоваться и развиваться в вопросах касаемо СМИ. В случае необходимой поддержки они могут обратиться к экспертам этой сферы. Информацию по поводу различных проектов для молодёжи, а так же возможность повышения квалификации специалистов, вы можете найти на сайте